Розучування пісні


главная страница Рефераты Курсовые работы текст файлы добавьте реферат (спасибо :)Продать работу

поиск рефератов

Реферат на тему Розучування пісні

скачать
похожие рефераты
подобные качественные рефераты

Размер: 32.34 кб.
Язык: украинский
15.03.2011
1 2    

Реферат

на тему:

Розучування пісні

Правильне розучування пісні має велике значення. Під час розучування пісні і відбувається, власне кажучи, основне навчання дітей співу.

В процесі розучування пісні є кілька моментів: показ пісні, розучування і, нарешті, закріплення її виконання, остаточна художня обробка.

Показ пісні. Чим більше пісня подобається дітям, тим охочіше і швидше вони будуть її розучувати, тим легше будуть переборювати труднощі. Багато залежить від того, як пісня буде показана вчителем. Якщо пісня виконується вчителем байдуже або невпевнено, з запинками, то вона, як правило, не справляє враження на дітей, не доходить до них. Ця ж пісня, виконана впевнено, вільно, виразно, сприймається дітьми тепло, подобається.

Про те, як розучувати двоголосну пісню, читай у розділі «Розучування пісні».

Необхідно мати на увазі, що діти, особливо молодшого віку, дуже схильні до наслідування і намагаються співати так, як показує вчитель. Отже, старанна підготовка учителя до показу пісні має особливо важливе значення.

Учитель повинен дуже добре знати пісню, бажано напам'ять. Він мусить не тільки правильно проспівати мелодію, але й виконати її так, щоб вона прозвучала свідомо, виразно, справила враження на дітей, полюбилася їм і викликала в них бажання повторити її. Слід також передбачити можливі труднощі і намітити заходи до їх подолання.

Під час показу пісні необхідно роз'яснити дітям її загальний зміст, пояснити окремі незрозумілі слова. Але пояснювати треба коротко, яскраво, емоціонально, не затрачаючи на це багато часу і не розхолоджуючи дітей зайвими розмовами. Пісня спочатку показується вся цілком, щоб діти склали собі загальне враження про її. зміст і характер.

Розучування мелодії і тексту. Якщо пісня розучується на слух, з голосу вчителя, то робота над засвоєнням мелодії починається з того, що учитель 2—3 рази проспівує мелодію першої фрази, потім грає її і знову співає, а потім уже пропонує проспівати її дітям. Необхідно мати на увазі, що перш ніж діти почнуть співати, вони повинні ясно уявити собі мелодію, повинні добре запам'ятати її. Тільки при цій умові вони можуть правильно відтворити її. Якщо ж діти у III і IV класах розучують пісні з нот, то таке попереднє виконання вчителем окремих елементів пісні слід обмежити одним разом, тому що спів школярів повинен спиратися на нотний запис.

У випадку, коли діти спочатку співають неправильно або неточно, учитель пояснює, в чому полягає помилка, показує, як треба співати, добивається усунення недоліків у дитячому співі.

Якщо мелодія становить для даних учнів певну трудність, учитель пропонує їм проспівати фразу без слів, на якому-небудь складі, наприклад, «ку», «та», «-на», «до», а в IV класі можна проспівати і з закритим ротом. Це робиться для того, щоб вся увага дітей була зосереджена тільки на засвоєнні мелодії, на чистоті співу.

Під час розучування мелодії учитель підтримує спів дітей, граючи на інструменті. Мелодію пісні слід виконувати неголосно, м'яко, не «вистукуючи» її, як це іноді буває. Ця вимога стосується і виконання кожного супроводу (акомпанемента) до пісні.

Якщо слова пісні прості, то вони розучуються разом з мелодією, наприклад, у пісні «Во поле береза стояла» або «На горе-то калина». Але в такій пісні, як, наприклад, «Чому ведмідь зимою спить» Л. Кніппера, текст досить довгий і початок першого куплета треба вивчити окремо.

Раз в переліску густім, У ярочку крутім Йшов ведмідь до себе в дім У кожушку дорогім.

Учитель читає строфу, повторюючи її, потім пропонує повторити її всьому класові, а також окремим учням. Корисно прочитати текст пошепки, але так, щоб було чути слова, тому що при цьому вся увага дітей зосереджена на артикуляції.

Можна підказати, нагадати дітям, що треба твердо вимовляти приголосні, округлити рот на голосній «о» в словах «ярочку», «дорогім» і злегка витягнути вперед губи на голосній «у» у словах «у кожушку».

Пісня показується в нормальному темпі, а розучується частіше в темпі уповільненому. Це дає можливість зосередити увагу дітей на чистоті, на якості звука. Якщо ж розучувати жваву пісню весь час у такому темпі, в якому вона повинна виконуватись, може вийти неточне, недбале виконання її.

Під час розучування пісні бажано приділяти найбільше уваги першій фразі: якщо перша фраза вивчена правильно, то дальша робота над піснею значно полегшується, бо часто уже в першій фразі пісні закладені всі основні особливості і труднощі.

На початку розучування пісні не вдається ще проспівати її як слід, робота над нею продовжується і на наступних уроках. Коли ж пісня цілком вивчена, учитель продовжує працювати з дітьми над її художньою обробкою, над окремими деталями її для того, щоб вона прозвучала красиво, свідомо, емоціонально. Оскільки дітям важко довго розучувати на одному уроці одну й ту ж пісню, процес роботи над нею розтягується на довший час (від 4 до 6 уроків) залежно від трудності пісні і від віку дітей.

Розучуванню пісні допомагає спів її з нот. З самого початку навчання уже перші елементарні знання з музичної грамоти повинні бути використані для найкращого засвоєння пісні, для її запам'ятання. У III і IV класах просту народну або дитячу пісню можна цілком написати на дошці і проспівати по нотах, називаючи їх, або сольфеджуючи. В деяких випадках можна записати не всю мелодію, а невеликий її уривок. Наприклад, коли ми зустрічаємо в двох однакових фразах два різні закінчення, порівняння нотного запису допомагає засвоєнню і правильному виконанню. У II класі треба використати нотний запис для того, щоб показати дітям рух мелодії.

Під час розучування пісні необхідно звернути увагу дітей на правильні наголоси, на те, щоб сильна частка, наголошені склади виконувались важче, активніше, ніж ненаголошені, а не-наголошувані співались тихше і м'якше. Наприклад, у пісні «Сеяли девушки яровой хмель» музичні і логічні наголоси збігаються, і все-таки дуже часто діти співають «сеяли девушки» і т. д.

Якщо ж наголоси не збігаються, як це часто буває в народних піснях, то їх треба трохи пом'якшувати, не дуже підкреслювати.

Дуже важливо старанно вивчити перший куплет. В наступних куплетах змінюється тільки словесний текст і, залежно від змісту, виконання їх.

У піснях з короткими куплетами не слід обмежуватись розучуванням одного куплета, бо це залишає в дітей почуття невдоволеності; краще вивчити 2—3 куплети (наприклад, у піснях «Во поле береза стояла» або «На горе-то калина»). Але в такій пісні, як «Чому ведмідь зимою спить», одного куплета досить на один урок.

Залежно від будови пісні процес розучування її може відбуватися по-різному. Так, наприклад, у пісні з великою кількістю складів і з заспівом діти можуть вивчити спочатку тільки приспів. Учитель буде заспівувати, а діти — співати приспів.

Таким чином, вони непомітно запам'ятають мелодію і почасти слова заспіву і потім швидше засвоять усю пісню (наприклад, «Как на тоненький ледок»).

Протягом наступних уроків діти повторюють те, що вони вивчили минулого разу, і розучують пісню далі. Перш ніж діти почнуть повторювати пісню, учитель нагадує її, знову проспівує з словами або без слів. Можна нагадати учням, які місця в пісні погано виходили, як треба їх співати. Це зосередить на них увагу дітей. Можна також почати з повторення цих важких місць.

Практика показує, що діти часто вивчають окремо важке місце, виправляють в ньому помилки, але коли співають пісню або куплет цілком, то знову помиляються на цьому ж важкому місці, нібито вони його окремо не вчили. Тому, вивчивши окремо важке місце у пісні, необхідно проспівати його, з'єднавши з попередньою фразою. Треба попередити дітей, щоб вони були уважними на цьому місці.

Візьмемо для прикладу дві пісні: «Червоні маки» Н. Раух-вергера (II клас) і «По долинах і по горах» О. Александрова (IV клас).





Випрямились ловко.

Підняли головки —

Радо їх вітає

Сонце і весна.
Дівчина Маринка

Вийшла на долинку,

У букет зірвала

Маки всі вона.
Перш ніж виконати пісню цілком, учитель говорить приблизно так. Весною в саду і в полі розцвіли чудові червоні маки. Коли налітає вітерець, вони низенько нахиляються до землі, а потім знову випрямляються. Маленька дівчинка Маринка вийшла в поле і нарвала букет маків. Вона готується зустріти велике свято. Тут учитель запитує учнів про те, яке велике свято буває весною. Далі він пропонує прослухати пісню «Червоні маки».

Учитель грає мелодію пісні, а потім, проспівавши перші чотири такти, пропонує дітям повторити їх. Можна припустити, що не всі зразу чисто проспівають перехід у третьому такті із звука соль на до. В такому разі корисно проспівати початок пісні спочатку на різні склади («та», «ля», «да») і потім знову із словами. Учитель показує при цьому, який звук виходить нечисто, який треба підвищити або знизити і т. ін.

Дальший відрізок пісні («вранці на долині маки розцвіли») досить важкий в інтонаційному відношенні, над ним також треба буде попрацювати, повторюючи його по-різному. Зокрема звук ре в слові «розцвіли» діти часто не дотягують, знижують. Можна запропонувати їм зробити на цьому звуці невеликий наголос, це допоможе проспівати його правильно.

Наступні два рядки співаються на ту ж мелодію, що й перші, але кінець куплета, останні два такти, тут змінений; тимчасом діти нерідко співають їх так само, як і першу частину пісні. На це й слід звернути увагу учнів, показавши їм нотний запис, де цю різницю дуже пом'ітно. У першому випадку .відзначається досить великий стрибок вверх, у другому ж закінченні — перехід на близький, сусідній верхній ступінь і потім через ступінь вниз на головний звук пісні—тоніку. Пісню слід співати весело, дзвінко і досить широко. Слова треба вимовляти ясно і чітко.

Процес розучування двоголосної пісні складніший, ніж розучування пісні одноголосної. Тут треба працювати ще й над тим, щоб кожна партія звучала впевнено і твердо, а також щоб було додержано рівноваги між партіями.

Учитель співає дітям основну мелодію, найчастіше — це верхній голос. Потім він грає пісню у двоголосному викладі. Якщо в розпорядженні вчителя нема інструмента, треба проспівати кожну партію окремо, а потім приступити до розучування пісні.

Розучування пісні бажано починати з партії першого голосу. В деяких випадках, зокрема тоді, коли діти, які співають другим голосом, погано справляються з двоголоссям, розучування можна починати і з другого голосу. Це робиться для того, щоб діти не збивалися і не співали партії першого голосу, що е яскравішою і легше запам'ятовується. Але в цьому і в іншому випадках треба частіше підігрувати, підспівувати партію другого голосу, щоб учні чули співзвучність, співвідношення двох голосів і відчували свою партію як частину цілого.

Не треба довго підряд розучувати партію одного голосу. Необхідно якомога швидше включити в роботу і другу партію і, даючи партіям по черзі роботу, з'єднувати їх на невеликих відрізках пісні. Треба пам'ятати, що поки одна партія розучує, друга тільки слухає, і такий відносно пасивний стан у дітей довго тривати не може, особливо в дітей молодшого віку. Тому в простій народній пісні, що складається, наприклад, із заспіву і приспіву, слід розучити спочатку з кожною групою заспів, далі з'єднати їх разом, а потім уже вчити приспів.

Під час розучування двоголосної пісні необхідно стежити за рівновагою партій для того, щоб яка-небудь партія не виділялась. Візьмемо, наприклад, пісню «По долинах і по горах».



2. Прапори цвіли червоні 4. І зостануться, мов казка, Кумачем останніх ран, Маяками вдалині Йшли відважні ескадрони Штурмовії ночі Спаська Приамурських партизан. Волочаївськії дні.

3. Днів тих слава не розтане 5. Розгромили отаманів. Не зітруть її літа: Розмели ворожий слід Визволяли партизани І на Тихім океані Рідні села і міста. Свій закінчили похід.

Пісню цю багато учнів знає, а втім доводиться докладати немало зусиль, щоб вона була добре проспівана хором.

Учитель пояснює, що в пісні розповідається про перші роки Радянської влади, коли молодій Радянській країні доводилось боротися з ворогами, що нападали на неї. В пісні «По долинах і по горах» відображено боротьбу за Радянську владу на Далекому Сході, в Примор'ї. Цю пісню почув і записав О. В. Александров, організатор знаменитого ансамблю пісні 5 танцю Радянської Армії. «По долинах і по горах» стала-одною з улюблених пісень радянського народу та його армії.

Бажано перед показом пісні ознайомити дітей з її текстом, пояснити незнайомі слова. Не всі знають, наприклад, що означає слово «форт», і тому учні часто перекручують його, вимовляючи як «порт». Слід звернути увагу на перші слова другого куплета, тому що діти часто співають «прапори цвіли червоні кумачем останній раз» замість «...останніх ран».

Після того як учитель сам проспіває першу фразу, він пропонує учням повторити її. Всю увагу він звертає на співучість, на те, щоб кожний звук не був укорочений, щоб він тягнувся стільки, скільки слід йому тягнутись, і переходив в наступний звук не перериваючись. Фраза повинна бути проспівана .точно, чисто; особливу увагу слід звернути на звук до, який часто в цьому місці знижують. Остання приголосна в слові «горах» вимовляється коротко, чітко, одночасно. Учитель звертає увагу на необхідність деякого відокремлення слів «по долинах» і «і по горах», щоб не вийшло «по долинах по горах».

Друга фраза виконується так само, як і перша. І тут треба звернути увагу на те, щоб досить чисто було проспівано слова «у бій» (особливо перший звук мі-бемоль), щоб чітко була сформована голосна «у» і ясно вимовлена остання голосна «бш». Після того як діти, повторивши фразу, засвоять її, обидві фрази з'єднують. Учитель стежить за тим, щоб перед кожною фразою було взято дихання. Ця перша частина пісні повторюється окремими учнями, групами, потім учитель пропонує проспівати її всім один-два рази для закріплення. Весь час в центрі уваги вчителя і всього класу повинні бути чистота звучання, його співучість, ясна вимова слів.

Під час розучування другої частини, де з'являється двоголосся, слід домогтися того, щоб хор співав на два голоси впевнено і чисто. Для цього необхідно, щоб перші і другі голоси твердо знали мелодію. Учитель починає роботу з другими голосами, тому що їх партія в цій пісні є основною. Він пропонує всій групі других голосів і окремим учням проспівати свою мелодію, показує, як звучатиме вона під час співу разом з першими. Слід звернути увагу на нотний запис: слово «щоби» всі співають в унісон, а потім голоси поділяються і співають в терцію. Отже, це місце і вимагає найбільшої уваги та зусиль з боку хору, самостійності кожної партії.

Бажано, щоб кожна партія спочатку окремо проспівала перехід на одноголосся, а потім з'єдналася з іншими партіями. Треба зупинитись на терції, тягнути її, вслухаючись, чи звучить вона чисто і впевнено. Корисно також вслухатися у квінту і наступні терції в слові «Примор'я».

У процесі розучування двоголосної пісні учителю доводиться більше уваги приділяти другим голосам, підтримувати їх спів іноді грою на інструменті або голосом. Дуже корисно, щоб кожна партія співала без супроводу інструмента.

Коли перший куплет вивчено твердо, бажано проспівати його голосно і тихо, з словами і без слів. Це дає змогу дітям краще опанувати мелодію пісні. Учитель звертає увагу на те, що в пісні чотири музичні фрази. Куплет починається неголосно, третя фраза співається голосніше, остання, четверта фраза — трохи тихіше від попередньої.

Після того як учні вивчать всі слова пісні, її можна проспівати. Виконувати пісню треба так, щоб створювалось враження, ніби ті, що співають, знаходяться від нас на певній віддалі. Ось вони наближаються до нас і в міру цього пісня наростає, виходить на перший план, а потім віддаляється разом з людьми, затихає.
    продолжение
1 2    

Добавить реферат в свой блог или сайт
Удобная ссылка:

Скачать реферат бесплатно
подобрать список литературы


Розучування пісні


Постоянный url этой страницы:
Реферат Розучування пісні


Разместите кнопку на своём сайте:
Рефераты
вверх страницы


© coolreferat.com | написать письмо | правообладателям | читателям
При копировании материалов укажите ссылку.