Етична культура юриста 2

Загрузка...

главная страница Рефераты Курсовые работы текст файлы добавьте реферат (спасибо :)Продать работу

поиск рефератов

Реферат на тему Етична культура юриста 2

скачать
похожие рефераты • Точное совпадение: 3 реферата
подобные качественные рефераты

Размер: 29.6 кб.
Язык: украинский
Разместил (а): eM.you
05.05.2010
1 2    
Міністерство Науки та Освіти
Харківського Економіко-Правового Університету
Кафедра гуманітарних та фундаментальних юридичних наук
Реферат
На тему   «Етична культура юриста»
                                    Виконала:
                                                    Студентка 11 групи
                                                                         Михайловська Маргарита Юріївна
 
                                              Перевірив викладач:
                                                     Купіна Яна Юріївна
Харків 2006
ПЛАН:
  1. Вступ
  2. Поняття етичної культури юриста
  3. Загальні вимоги, які ставляться до юриста
  4. Кодекс професійної етики юриста
  5. Професійний борг юриста
  6. Професійно-особисті якості юриста
  7. Професійна тайна юриста
  8. Моральна відповідальність юриста
  9. Висновок
10.Список використаної літератури
Юрист — це не людина з кодексом,
а людина із совістю
1. Вступ
         Вибрана мною професія юриста сама за себе говорить про характеристику цієї професії. Та розглядаючи це питання, спочатку треба визначитись з поняттям «юрист».
Юрист - це спеціаліст, який має юридичні знання, не загальні відомості з права і держави, а професійні, фундаментальні і спеціалізовані знання.
Фундаментальні – це глибокі знання, які дають розуміння внутрішніх закономірностей держави та права. Вони складаються з глибоких і твердих знань всіх важливих юридичних понять і категорій.
Спеціалізовані – це конкретні юридичні знання, які використовуються для потреб того чи іншого виду юридичної діяльності.
Тепер розглянемо основні риси юридичної професії:
1. Це гуманна професія, тобто вона спрямована, насамперед, на забезпечення прав і свобод людини, що включає:
         а) створення організаційних умов для їх реалізації;
         б)охорона прав і свобод від їх порушень;
         в) захист прав і свобод у випадку їх порушення;
         г) відновлення порушених прав і свобод.
2. Це соціально значима професія, тому що вона зв’язана з державою і правом, важливими соціальними явищами, при цьому часто юристи мають значні владні повноваження.
3. Це високоінтелектуальна професія, тому що юристу треба охоплювати всі сторони життя суспільства, враховуючи при цьому складні, заплутані юридичні проблеми.
4.Це творча професія, оскільки вона зв’язана з вирішенням нестандартних юридичних ситуацій, при цьому творчість завжди обмежена рамками права, що вимагає від юриста ще більше мистецтва для розв’язання юридичних проблем.
5. Це точна професія, тобто вона є діяльністю, яка сприяє на конкретні юридичні факти при точному дотриманні законодавства для отримання конкретного результату.
6. Ця професія має організований характер, тому що завдання юриста – організувати дотримання юридичних заборон, виконання обов’язків, дотримання прав.
7. Ця професія має велику свободу і самостійність, оскільки без них неможливо вирішити ті складні нестандартні ситуації, які виникають в діяльності юриста, але ця свобода може бути лише в межах закону.
8. Це відповідальна робота, тому що вона завжди пов’язана з долею і помилок не повинно бути.
         Спеціалізація юриста несе в собі велику відповідальність, тому що юрист це людина яка повинна дуже дбайливо ставитись до своїх обов’язків. І для цього треба особливу увагу надати етичної культури юриста. Саме цю тему я вирішила розкрити у першому рефераті з юридичної деонтології, тим паче що саме ця наука є базовою для усієї культури юриста.
2. Етична культура юриста
         Етична культура юриста – це знання юристом його моральних прав та обов’язків та використання їх у професійній діяльності.
Мораль – це норми поведінки, які базуються на поняттях про добро і зло, честь і обов’язок, правду і справедливість.
         Мораль – це елементарні правила поведінки, особливих навичок в реалізації яких не потрібно, тому етична культура юриста включає два аспекти:
·        визнання існуючих моральних норм як необхідних регуляторів поведінки;
·        дотримання цих норм у професійній діяльності.
Основні принципи етичної культури юриста:
1. Гуманне відношення до людини, тобто відношення до людини не як до       
    засобу досягнення якоїсь мети, а як до цілі;
2. Чесність і правдивість, тому що справедливості не можна досягти.
     нечесним шляхом;
3. Доброзичливість і чуйність, оскільки юристам часто доводиться
     спілкуватись з людьми, які потрапили в складні життєві ситуації.
      Однак ці риси неможна поєднувати  з всепрощенням;
4. Простота і скромність. Вони потрібні юристу для того, щоб він не
    був егоїстом і користолюбним;
5. Дотримання професійної таємниці. Це необхідно для об’єктивного  і
     повного розслідування кримінальної справи, а також, щоб не
     показувати інтимне життя учасників юридичного процесу.
Практичний аспект мають моральне відношення та моральна поведінка.
Моральне відношення –це відношення у які вступає та знаходиться юрист. Етична культура юриста містить оцінку прояви норм моралі в відношеннях «юрист-клієнт», «юрист-свідок», «юрист-колега» та інші. Це – двостороннє відношення, оскільки юрист у своїй діяльності так чи інакше у процесі діяльності торкається інтересів клієнта, колег чи інших громадян, які відповідають йому діями чи оцінюванням.
         Поведінка юриста – це об’єктивний показник його моральних якостей. Воно виражається через сукупність його вчинків, маючих моральне значення.
         Структура етичної культури юриста:
1)    наявність етичних почуттів, знань, потреб;
2)    перетворення етичних почуттів, знань, потреб в моральні установи, звички давати моральну оцінку чужої поведінки;
3)    готовність діяти, базуючись на знаннях, поступати морально – по совісті.
Базове  правило юриста – робити для клієнта усе, що не заборонено законом, що він би був в змозі зробити для себе сам, маючи для цього знання та практику.
         Від рівня етичної культури юриста залежить якісне та ефективне виконання обов’язків; зберігання честі; репутації людини якій надають юридичну допомогу; престиж юриста та його колег.
         Рівні проявлення етичної культури юриста:
1)    відношення юриста до своєї професійної діяльності та її результатам;
2)     відношення з колегами по роботі;
3)    відношення з клієнтами.
Діяльність юриста характеризується повсякденним спілкуванням з людьми, які находяться  у залежному від ньому стані, тому й потребують від нього бережного та коректного відношення.
         Непідкорення нормам етичної культури може сприяти за собою санкції та виключення з рядів професії. Етична культура – це етичні обов’язки та відповідальність, яка при суща юридичній практиці.
3. Загальні вимоги, які ставляться до юристів
Для всіх юристів повинні бути характерні такі якості:
У соціальній сфері: намагання встановити істину, справедливість, гуманізм, чесність.
У пошуково-пізнавальній сфері – спостережливість (цілеспрямоване сприйняття предметів та явищ через призму професійно-юридичної діяльності). Уважність (увага психічній діяльності до певних об’єктів).
У сфері реконструктивно-конструктивної діяльності: здібність всебічно аналізувати отриману інформацію. Здібність формулювати гіпотези. Творчий, оригінальний підхід до розв’язання задач. Проникливість.
У сфері засвідчувальної діяльності:
а) розвинута письмова мова;
б) здібності швидко узагальнювати інформацію;
в) вміння дати письмовий опис юридичного явища.
У сфері організаційної діяльності:  само дисциплінованість, цілеспрямованість, наполегливість, вміння організовувати людей.
У сфері комунікативної діяльності:  емоційна врівноваженість, тактовність, здібність чітко формулювати свої думки.
Існують особисті якості, які є негативними для юриста:
З соціальної точки зору – цинізм, нечесність, владолюбство, жорстокість, авантюризм.
У пошуковій сфері -  неуважність, відсутність пошукової домінанти (юридичний азарт).
В реконструктивній сфері -  низький рівень інтелекту, стереотипність і консервативність мислення.
У засвідчу вальній сфері -  недбалість, невміння швидко передавати усну мову письмово.
В організаційній сфері – не цілеспрямованість , відсутність організаційних здібностей.
В комунікативній сфері -  імпульсивність, велика сором’язливість, грубість в поводженні з людьми.
4. Кодекс професійної етики юриста
         Кодекс професійної етики юриста – це система моральних принципів, які лежать в основі діяльності юриста і служать його методологічним орієнтуванням.
Ми не можемо стверджувати про усі моральні принципи юриста,  нам це не під силу, тому що кожна людина є носієм більшої чи меншої кількості моральних принципів. Але ми можемо відокремити від них основні моральні принципи, це і буде зміст кодексу професійної етики юриста.
         1. Завжди пам’ятати  принципи  найвищої влади закона та права  під цими словами мається на увазі визнання  юристом  своєї місії служіння праву та закону. Юрист - практик не повинен рівняти право та закон,  але він не може говорити що закон без права не буває. Він зобов’язаний пам’ятати про те що закон у правовій державі є правовим, справедливим, котрий підлягає не уклонному виконанню. Базуючись законом , він дотримується верховенства закона, кожен юрист повинен вести боротьбу за закон, бути служителем права.
         2. Гуманне відношення до людини – це відношення до його життя та здоров’я, гідності та достоїнства  як до найвищої соціальної цінності. Для юриста важливо визнавати свою роль як представника держави у меті створення умов  для існування прав, свобод, законних інтересів людини та громадянина. Диплома у праці юриста недостатня річ для створення професіональної  репутації юриста у правничій сфері. Необхідно дбайливе ставлення до людини, з яким він  постійно стикається в процесі виконання своїх службових обов’язків. Усі люди, з якими юрист спілкується у своїй роботі, сприймають його не тільки як професіонала у своїй діяльності, а ще й як людину у котрої є свої позитивні та негативні риси. Кожна людина яка з якоїсь причини має справу з прокурором, суддею, слідчим, нотаріусом, адвокатом, чекає від нього не лише його розум у цій сфері, а й повагу до себе, як до людини. Юрист не повинен губити рівновагу, виходити з себе під час професійного контакту з лицями, зкоївшими злочин, а повинен поважати їх права. Від відношення юриста до кожної конкретної  людини ми можемо судити о його моральній культурі. Повага до людини та її проблемам створюють атмосферу психологічного довіри  та вже може гарантувати успіх юридичного діла.
         У суспільстві за роки юридичної практики склалося певне поняття  поваги. Воно припускає справедливість, рівність прав, можливе повне втілення інтересів людини, довіра до неї,  увага до її проблем, чуйність, делікатність та тактовність.
         На жаль усі ці слова для багатьох юристів у наш час є лише гарними словами. Але юрист повинен з однакової чуйністю як відгороджувати від правопорушень зацікавленість суспільства, так і захищати інтереси людини.
         Дуже важливо щоб усі ці норми виконувались, бо за порушеннях їх  права людини ущемляються, особистість подавляється та вже складніше знайти тоненьку грань між справедливістю та свавільством.
3. Тактовність – це начальний принцип високого морального рівня виконання професійних обов’язків. Тактовність означає нездатність на молекулярному рівні к скоєнню безчесному, низькому поступку. Вона зазвичай виявляється у способах та прийомах якими юрист  користується під час своєї діяльності. Для здійснення своєї мети юрист користується способами та прийомами які не суперечать  нормам моралі та відповідають усім прийнятим правилам поведінки. Нажаль ці всі аспекти неможливо утвердити законодавством.
4. Довіра являється відношенням людини до конкретних дій іншого лиця, до нього самого і базоване на впевненості у його правоті, вірності, чесності.
Якщо керівник бачить у підлеглому тільки виконавчого своєї волі, а не особистість, між ними не позникає довіра. Грубість та черствість від керівника, потребі зірвати злість на підлеглих, відсутність самоконтролю робить  негативну атмосферу у суспільстві. Підлеглий котрого образив керівник перенесе весь свої негатив на інших підлеглих та клієнтів.
         Фундаментом для довіри може стати тільки піклування керівника о своїх підлеглих. Керівник повинен  з розумінням ставитись до проблем у сім’ї підлеглого, в міру своїх можливостей відгукнутись на прохання підлеглого, вміти вислухати та дати пораду, закріпити впевненість підлеглого у його професійній природності, об’єктивно  оцінити його як спеціаліста. Виконувати борг керівника – захищати своїх підлеглих від погроз, насилля,  образи, жертвами яких вони становляться при виконання службових обов’язків, а також піклуватися о здоровій морально-психічної атмосферу колективі. Тоді всі підлеглі, що керівник до нього не байдужий, і тоді інтереси діла  становляться і його інтересами.
         Довіра між колегами також грає немалу роль, бо на перший погляд здається що труд юриста це персональна заслуга. А якщо розмислити над цим, то явним стане те, що гарний результат це робота усього колективу. Для довіри важливо бути вдячним за допомогу, проявляти вимогу до себе та до колег, вміти признавати помилки, допомагати іншим.
5.  Співчуття розуміння почуттів та думок інших людей. Співчуття проявляється в усвідомленні моральної підтримки, прагненням людини  допомогти йому  їх розв’язати.
         Довіра та співчуття у відношеннях з клієнтами грають важливу роль, тому що завдяки їм наладжується морально-психологічний контакт. Клієнт буде співпрацювати з юристом якщо побачить його співчуття до справи та реальне бажання установити справедливість по цьому ділу.
6. Чесність  ця риса  з самого початку мається на увазі принциповість, вірність своїм обов’язкам, дотримання прав інших людей. Юрист повинен обіцяти клієнту тільки те, що він реально може йому забезпечити: захист клієнта та його родини, чи доведення діла до кінця. Чесність це залог моральних відношень в юридичній практиці, вона необхідна для установленні істини як зі сторони потерпілого так і за сторони юриста.
7. Правдивість юриста представляє собою моральну якість, яка характеризує  юриста як особистість, яка взяла для себе правило говорить людям правду, не скривати від них реального положення справ. Правдивість це загальнолюдська вимога,  але  окремі види юридичної діяльності в силу їх специфіки   нуждаються  у деяких  обмеженнях – виправданих і допустимих.
8. Добросовісність означає не тільки діяти компетентно чи володіти знаннями, вміннями, але й з найбільшою віддачею особистих сил і здібностей,  прикладання усіх зусиль для здійснення свого професійного боргу в найкоротшій термін та з максимальною увагою до інтересів діла.
9. Самовідданість висловлюється у діях, котрі по своєму характеру  уявляють акт самопожертви – добровільного принесення в жертву своїх інтересів, досягнення поставлених цілей  в ім’я справедливості.
5.      Професійний борг юриста
Борг – одна з основних категорій етики, оскільки сфера моралі – це сфера потрібного. Борг – суспільна необхідність, виражена в моральних  вимогах до особистості. Іншими словами, це перетворення загального до усіх вимоги морального в особисту задачу конкретної особи , сформульовану до його положення та конкретної ситуації. У нашій розмові ми говоримо про юристів, тому і зазначимо
Види боргу у юридичній діяльності:
-         національний,
-         суспільний,
-         державний,
-         громадянський,
-         моральний,
-         службовий,
-         персональний.
Як складова частина суспільного боргу, професійний борг юриста – центр зв’язку усіх сукупностей моральних норма та принципів практичної діяльності, якими він користується. Професіональний борг підтримує бажання юриста та усього колективу виконувати діла якісно, у зазначений час, примушує використовувати фізичні та моральні сили для досягнення поставлених цілей.
Професійний борг юриста – це сукупність нормативів правового та морального характеру, яких він повинен  дотримуватись як в практичній діяльності, так і в процесі виконання  службових обов’язків і у повсякденному житті. Дуже часто професійний борг співпадає з юридичними обов’язками, насамперед тоді, коли працівник не находиться на службі. Наприклад затримання правопорушника співробітником міліції, який не находиться на службі це його професійний борг. На основі цього можна сказати, що поняття професійний борг ширший за поняття «службовий борг», який  пов`язан   з виконанням функціональних обов’язків.
    продолжение
1 2    

Добавить реферат в свой блог или сайт
Удобная ссылка:

Скачать реферат бесплатно
подобрать список литературы


Етична культура юриста 2


Постоянный url этой страницы:
Реферат Етична культура юриста 2


Разместите кнопку на своём сайте:
Рефераты
вверх страницы


© coolreferat.com | написать письмо | правообладателям | читателям
При копировании материалов укажите ссылку.